Сьогодні у заключному дописі серії “Європа народилася з авторитаризму” розберемося, наскільки ефективно запроваджені принципи демократії у Румунії та якою є історія її авторитарного минулого.

Демократичний режим у Румунії було відновлено наприкінці 1989 року внаслідок революційних подій проти злочинних комуністичних діянь. Прийнята 21 листопада 1991 року Конституція Румунії закріпила розвиток держави на засадах демократії, відмову від тоталітаризму, авторитаризму й етатизму.

Якщо порівняти раніше розглянуті нами держави, то можна помітити, наскільки пізніше демократія була вкорінена в Румунії, – у середньому майже на 15 років пізніше.

Традиційно розпочнемо з огляду актуальної на сьогоднішній день ситуації про стан розвитку демократичного режиму у Румунії, посилаючись на щорічні звіти проєкту “Freedom in the World”. Станом на 2023 рік демократичні свободи в країні у рамках 100-бальної шкали були оцінені на 83 бали: 35/40 – за політичні права та 48/60 – за громадянські свободи.

За критерієм оцінювання поляризованості партійної системи можемо констатувати, що багатопартійність забезпечила регулярну ротацію влади в Румунії шляхом справедливих і конкурентних виборів. Направду, принцип прозорого виборчого процесу забезпечено в Румунії на гідному рівні: президент вибирається прямим всенародним голосуванням (максимум на два п’ятирічні терміни), випадків порушення виборчої волі було зафіксовано мало. Члени двопалатного парламенту, що складається з Сенату та Палати депутатів, вибираються на чотири роки за пропорційною системою закритих списків (хоча раніше використовувались й інші виборчі системи). Однак при аналізі виборчого процесу також варто звернути увагу на критично низькому рівні електоральної участі та, відповідно, політичної культури у суспільстві. На крайніх виборах у 2020 р. явка становила менше 32 % – найнижчий показник за останні роки.

Відповідно до законодавчих норм, що імплементуються в державному управлінні, народ має широкий доступ до прямої участі в політичному процесі. З 2015 року було скорочено кількість підписів, які необхідно зібрати для створення нової партії, через що у парламенті та органах місцевого самоврядування з’являються нові політсили. Прикладами одних із найбільш “юних” партій є соціал-ліберальна партія REPER (“Renewing Romania’s European Project”), заснована 2022 року, демократично-християнська партія “Force of the right”, початок діяльності якої датований 2021 роком. Показовим є і те, що до парламенту ввійшла (і традиційно входила й раніше) низка етнічних груп. На максимальний бал оцінено такий критерій проєкту “Freedom in the World”, як “Чи є реальна можливість для опозиції збільшити свою підтримку чи отримати владу через вибори?”. Проте для зміни політичних сил у Румунії здебільшого притаманним є так званий “принцип маятника”, коли найбільше мандатів у законодавчому органі здобуває одна з двох конкуруючих партій. Такими “супротивниками” вже звично є партії PSD (Social Democratic Party) і PNL (National Liberal Party), що існують ще від моменту зміни в країні політичного режиму з автократичного на демократичний. Проте жодна партія ще не була при владі протягом двох повних строків поспіль, адже уряди (в тому числі чимало урядів меншості) часто отримують парламентські вотуми недовіри. Одним із останніх таких кейсів є відставка в 2021 р. уряду, котрий очолював прем’єр-міністр Флорін Кіцу. Ініціативу щодо висловлення недовіри уряду взяла на себе лівоцентристська PSD.

Незважаючи на, здавалося б, високий рівень оцінки демократичних свобод у Румунії (за найновішими жаними навіть на 2 бали вищий за Польщу), все-ж є безліч факторів, які засвідчують недосконалість інструментів демократії і спроби політичних акторів діяти більш авторитарно при прийнятті рішень. До слова, оцінка у 83 бали зі 100 є незмінною для Румунії вже упродовж 5-ти років. Такий результат було отримано державою в 2019 році, а показник за попередній (2018) рік становив 81 бал.

То якими ж є недоліки демократії у Румунії?

Перш за все, неодноразовими є нарікання від ЗМІ, громадських активістів і політикуму з приводу клієнтелізму у Румунії. Це явище є великою проблемою як на місцевих, так і національних виборах. Низько (2 із 4 балів) оцінено й інструменти протидії корупції, доволі частими є випадки корупційних діянь з боку влади, хабарництва, зловживання владним статусом. Серед тих, хто отримав вироки впродовж 2018 року, були колишній голова агентства доброчесності Румунії і магнат агробізнесу Йоан Нікулае, медіа-магнат Сорін Овідіу Вінту, колишні міністри уряду, колишній головний прокурор у справах про організовану злочинність, колишній мер тощо. Також до мінусів демократичного режиму відносимо проблему частих утисків гендерних меншин в Румунії.
Як бачимо, прояви антидемократії є дійсно суттєвими. Можливо, таким чином минуле нагадує про всі свої “настрої” тотального контролю та володарювання? Зараз у деталях розповімо, що маємо на увазі.

Річ у тому, що середина ХХ століття запам’ятається одній із країн Центральної Європи правлінням чергового диктатора. Цією персоналією є відомий, певне, кожному, хто цікавився проблемами автократії і терору у рамках комуністичного режиму, – Ніколае Чаушеску. Він очолював Румунію впродовж чверть століття – з 1964 по 1989 роки.

Запровадженому режиму Ніколае Чаушеску притаманними були наступні ознаки:

За часи його правління введено тотальну цензуру на всі інформаційні матеріали, контроль якої був можливим завдяки спеціально створеному органу таємної поліції – “Секуріате”. Звісно, що про свободу журналістики як такої мова взагалі не йшла. Крім того, від всеохопного контролю на предмет інакомислення страждали всі громадяни, адже “Секуріате” розкривали та читали зміст листів, прослуховували телефонні розмови, ставили прослушки на квартири. Цікавим є те, що під вплив пропагандистського механізму потрапив особисто й сам Н. Чаушеску. Кожен його вихід в етер проходив моніторинг протокольним відділом “Секуріате”, видалялися всі його запинання та заїкання, а образ мав виглядати переконливо (ось і робота політичного технолога в яскравому прикладі).

Існував культ особи. У 1970-х роках Н. Чаушеску отримав звання “Великий вождь”, “Геній Карпат”, “Повноводний Дунай розуму”. За абсолют святості сприймали й усіх родичів диктатора: вони займали більшість державних посад, користувалися пільгами та привілями, а дружина Олена мала звання “матері румунів” і деякі пости – перший віце-прем’єр уряду, голова Національної ради з науки і техніки, академік, президент Академії.

“Великий вождь” суттєво впливав на соціальну складову держави та намагався координувати стан демографічної політики, котра стала однією із пріоритетних для його уряду. Сам Ніколае Чаушеску казав: «Будь-хто, хто уникає мати дітей, є дезертиром, який залишає закони національної безперервності». Було заборонено купляти контрацептиви, велося стеження за всіма вагітними жінками, а ті матері, хто мав більше 10 дітей, отримували звання героїні. Ускладнювався процес розлучення, а родини, які не мали дітей, сплачували великі податки.

За результатами масових демонстрацій Н. Чаушеску було усунено з посади, а при його спробі втекти за кордон – страчено. Попри те, що авторитарне правління було скинуто, його відголоски ще довго були закорінені у суспільній структурі й свідомості. Так, аналізуючи базу даних проєкту “Freedom in the World”, констатуємо наступний факт: в проміжку 1990-1992 років Румунія отримала лише статус “частково вільної” країни. Остаточно вільною державою з демократичними свободами Румунію було визнано лише з 1996 року. Відтоді і до сьогодні держава носить статус “Free”.

Отож, за підсумками нашого розгляду в рамках серії дописів “Європа народилася з авторитаризму” можна зазначити, що здійснення авторитарного тиску на політичний режим має тотальні наслідки на довгі роки вперед. Відповідно, навіть вже історичний авторитаризм вносить свій деконструктив у розвиток і перебіг демократичного режиму в тій чи іншій країні.

Джерело у Facebook

 

Публікацію підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу у рамках “Програми Еразмус+” за напрямом “Жан Моне для вищої освіти” (модуль “Політичні інститути та системи в Європі: порівняння і досвід для України”, № 101126702)