-
президентська федеративна держава;
-
напівпрезидентська унітарна децентралізована держава;
-
парламентська унітарна централізована держава.
Цей етап надав кожній команді чіткі початкові рамки та водночас створив простір для креативного інституційного проєктування.
Кожна з команд продемонструвала високий рівень розуміння специфіки міжінституційних відносин, функціонування партійно-виборчих систем і можливих стратегій взаємодії з громадянським суспільством, які у кожній із “держав” були нерівномірно розподілені між різними адміністративними одиницями. Такі підходи дали змогу учасникам опрацювати різні сценарії організації політичних процесів, а також спробувати себе в ролі “конструкторів” інституційної архітектури. У результаті команди змогли глибше зануритися в логіку конституційної та політичної інженерії, адаптуючи її до умов і викликів своїх “держав”.
Уже вкотре командна гра підтверджує, наскільки важливо поєднувати теоретичні знання з практичними вправами. Саме в таких інтерактивних форматах студенти можуть не лише засвоїти матеріал, а й побачити, як працюють політичні інститути і процедури в умовах реального моделювання.
Студентська командна гра була підготовлена й організована кафедрою політології, Центром політичних досліджень і студентським товариством “Поліс” за фінансової підтримки Європейського Союзу у рамках “Програми Еразмус+” за напрямом “Жан Моне для вищої освіти” (Модуль “Політичні інститути та системи в Європі: порівняння і досвід для України”, № 101126702)













