Річпосполита трьох народів: історія і міф
Викладачі: д-р Адам Свйонтек (Ягеллонський університет, Польща)
доц. Олексій Вінниченко (ЛНУ ім. І.Франка, Україна)
Кількість ECTS кредитів: 4
Оцінювання: іспит
Навчальний курс „Річпосполита трьох народів: історія і міф” допоможе студентам здобути цілісне уявлення і поглиблене розуміння суспільства в давній Польсько-Литовській державі. Простеженням динаміки характерних рис цього державного утворення як Речіпосполитої трьох народів у період після поділів та підкресленням особливого значення наступних поколінь у передачі індивідуальних і колективних історичних спогадів курс також демонструватиме інструментальну роль міфічних наративів в епоху активних політичних перетворень.
Габсбурзька монархія як центральноєвропейська історія і ностальгія
Викладачі: д-р Балінт Варга (Угорська академія наук, Угорщина)
проф. Михайло Кріль (ЛНУ ім. І.Франка, Україна)
Кількість ECTS кредитів: 4
Оцінювання: іспит
Багатонаціональна Монархія Габсбургів ніколи не втрачала своєї принадності навіть після розпаду в 1918 р. Але для тих, хто цікавиться історією модерної Центральної Європи, привабливість Монархії полягає в чомусь більшому, аніж одна тільки драматична доля її династії. Даний курс має відповісти на питання про те, що є вирішальним для збереження багатонаціональної держави. Виконують цю роль раціональні цінності спільного громадянства і толерантності на зразок тих, які обстоювала габсбурзька йозефінська традиція, чи такі емоційні чинники, як династична лояльність і пов’язаність одною культурою і звичаями? Курс також демонструє, що ностальгія за Габсбургами як питання не реконструкції, але конструкції минулого міцно вмонтована в дискурс центральноєвропейської ідентичності як один з її наріжних каменів і виявляє вражаючу схожість в усіх країнах Вишеградської четвірки.
Творення модерної Центральної Європи:
Габсбурзька модернізація і слов’янська політика
Викладачі: проф. Лукаш Томаш Срока (Педагогічний університет в Кракові, Польща)
д-р Марек Пржигода (Карловий університет, Чеська Республіка)
доц. Мар’ян Мудрий (ЛНУ ім. І.Франка, Україна)
Кількість ECTS кредитів: 4
Оцінювання: іспит
Навчальний курс простежує, як зміни в ширшому світі трансформували економічні, соціальні, культурні та політичні реалії Центральної Європи в другій половині 19 – на початку 20 століття. Головні теми охоплюють урбанізацію і зміни в побуті, обуржуазнення і пролетаризацію, суспільну емансипацію і становлення нових еліт, масову освіту і розвиток комунікацій, перехід від абсолютизму до конституціоналізму та від релігійного припису до конкуренції світських і клерикальних норм. Зосереджуючись на соціальній і економічній проблематиці, курс розглядає суспільні питання через призму національної співпраці і конфлікту. Чехи, поляки, словаки і українці неминуче отримують ширше висвітлення, ніж інші народи регіону, хоча досвід останніх по можливості також враховано. В політичній сфері разом із проросійською орієнтацією значної частини слов’янських еліт вивчається і їхня лояльність до відповідних метрополій – Австрії та Угорщини.
Умови життя, насильство і демографічні зміни в модерній Центральній Європі
Викладачі: проф. Степан Качараба (ЛНУ ім. І.Франка, Україна)
д-р Радек Ліповскі (Остравський університет, Чеська Республіка)
Кількість ECTS кредитів: 4
Оцінювання: іспит
В широких рамках взаємопов’язаності суспільства, технологій і державної політики розглядається сукупність тем, які стосуються соціальних умов і чисельності населення в Центральній Європі від середини 19 ст. до середини 20 ст. Зокрема, це аграрна революція та індустріалізація, спричинені зростанням людських потреб і споживання, зміни в структурі населення, народжуваність і смертність, обмеження народжуваності а також внутрішня і зовнішня міграція, до прикладу, в промисловій австрійській Сілезії та аграрній Галичині, втрати населення в результаті двох світових воєн і повоєнного переміщення державних кордонів, нацистського голокосту і радянського голодомору, насильницьких депортацій населення як звичної практики комуністичних режимів у Східно-Центральній Європі.
Центральна Європа в міжнародних відносинах європейських держав
з 1918 року до сьогодення
Викладачі: проф. Ян Яцек Бруський (Ягеллонський університет, Польща)
доц. Любіца Гарбульова (Пряшівський університет, Словаччина)
доц. Роман Сирота (ЛНУ ім. І.Франка, Україна)
Кількість ECTS кредитів: 4
Оцінювання: іспит
Навчальний курс розглядає ключові питання міжнародних відносин в 20 – на початку 21 століття, такі як створення Центральної Європи після 1918 р. та її місце у Версальській системі міжнародних договорів, відносини між Чехословаччиною, Угорщиною і Польщею та їх ставлення до німецьких і радянських спроб проникнення в регіон, польська східна політика „Прометеїзму”. Курс також розглядає політику Лондона і Парижа в період „умиротворення”. Підкреслюється роль Центральної Європи в міжнародних відносинах від Мюнхена до встановлення радянського панування в регіоні. Серед інших запропонованих до вивчення тем буде також падіння радянських режимів і його вплив на глибинні інтеграційні процеси в Центральній Європі, передусім створення Вишеградської четвірки, та в Європі загалом.
Полагоджуючи з недавнім минулим:
національна пам’ять і посткомуністичний перехід у Центрально-Східній Європі
Викладачі: д-р Вікторія Куделя-Свйонтек (Національний науковий центр, Польща)
д-р Барбара Банк (Комітет національної пам’яті, Угорщина)
доц. Тамара Полещук (ЛНУ ім. І.Франка, Україна)
д-р Мірослав Міхела (Карловий університет, Чеська Республіка)
Кількість ECTS кредитів: 4
Оцінювання: іспит
Навчальний курс з’ясовує, наскільки політичні зміни і запити вплинули на колективну пам’ять у посткомуністичній Центрально-Східній Європі та навпаки. Виклад зосереджується на пам’яті й архівних документах, історичній політиці та публічній історії, включаючи інститути/комітети національної пам’яті та медіа, травмах і травматичних подіях у минулому центральноєвропейських країн і символізації комуністичної травми. Курс доводить, що єдиний спосіб подолання таких травм полягає у визнанні того, що існують різні, часто конфліктуючі між собою, пам’яті про минуле. Окрім того, курс звертається до питання, чи українські спроби передати повний і правдивий образ недавнього минулого є „достатніми” для демократизаційних та інтеграційних зусиль держави.